Фанатик — Тлумачний словник української мови

ФАНАТИК, а, ч.

Людина, пристрасно віддана якійсь справі, віруванню, релігії і через цю пристрасність обмежена, однобічна.

— фанатичка, фанатичний, фана-тичність, фанатично.