Факт — Тлумачний словник української мови

ФАКТ, у, ч. дійсна, реальна подія, об'єктивне явище.

Ставити (поставити) поруч із фактом кого — повідомити комусь про те, що відбулося;

Факт [є, лишається] фактом, що — незаперечне те, що...;

Факт у тім, що... — справа в тому, що....

Фактаж, Фактизм, Фактик, Фактичний, Фактичність, присл. Фактично; Фактограф, Фактографізм, Фактографічний, Фактографічність, присл. Фактографічно; Фактографія.