Утроба — Тлумачний словник української мови

Утроба, -и, ж. Внутрішня частина живота людини або тварини; живіт, черево взагалі.

Ненаситна утроба — про людину або тварину з невгамовною жадобою до їжі, усякої насолоди, одежі тощо.

Утробний, присл. Утробно.