Універсал, у, ч., іст.
1. розпорядчий акт польської та української адміністрації у XVII — XVIII ст.
2. звернення декларативно-програмного характеру, опубліковані у 1917 — 1918 рр. Центральною Радою Української Народної Республіки.
Універсал, а, ч.
1. людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.
— універсалізація, універсалізм, універсальний, універсальність, присл. універсально.
2. астр., геод. інструмент для вимірювання кутів у горизонтальній та вертикальній площинах.
Універсал в інших словниках
| Універсал — Словник чужомовних слів і термінів |
| Універсал — Великий тлумачний словник сучасної української мови |