Уникати, аю, аєш, недок., Уникнути, ну, неш; мин.ч. уник, ла, ло і уникнув, нула, ло; док.
Намагатися не виконувати якихось дій, не брати участі у якійсь справі, роботі, спілкуванні з ким-небудь, обходитися без чогось.
— Уникання, Уникливий, присл. Уникливо; Уникнення.
Уникати в інших словниках
| Уникати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |