Умова, и, ж.
1. угода, договір, усна чи письмова домовленість.
2. вимога, виконання якої забезпечує виконання договору; мн. правила, встановлені в якійсь галузі діяльності для забезпечення нормальної роботи.
— Умовний, Умовність, присл. Умовно
Умова в інших словниках
| Умова — Великий тлумачний словник сучасної української мови |