Угіддя — Тлумачний словник української мови

Угіддя, -я, с. місце на землі, частина природних багатств, сприятливих для життя людей, зростання рослин, для господарського використання.

Угледіти (вгледіти) І рідше Углядіти (вглядіти), джу, диш, док., кого, що, розм. побачити, помітити; зрозуміти, виявити.