Угачувати — Тлумачний словник української мови

Угачувати

Угачува́ти (вгачува́ти), ую, уєш, недок.; Угати́ти (вгати́ти), ачу, атиш, док., що.

1. Прокладати дорогу через багнисте місце, болото, роблячи гатку; насипати греблю.

2. Ударити когось чим-небудь з усієї сили, встромити щось гостре у що-небудь.

Угачувати2 (Вгачувати), ую, уєш, недок., Угасити (Вгатишити), угачу, угатиш, док., шо, розм. — витрачати на щось у великій кількості (гроші, матеріал).

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31