Уганяти — Тлумачний словник української мови

Уганяти1 (Вганяти), йю, яєш і рідко Угонити (Вгоняти) ню, ниш, недок., Увігнати (Ввігнати) і рідше Угнати (Вгнати), ужену, уженеш, док.

1. Примусити ввійти, потрапити в певне місце, приміщення, заганяти. Ввігнати в гріб (гроб) кого — призвести до смерті.

2. Із силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь.

3. Доводити кого-небудь до якогось стану (звичайно неприємного). Вганити (ввігнати) в піт — примушувати багато і напружено працювати.

4. Розм. Витрачати на щось певну суму грошей.

Уганяти2 (Вганяти), йю, йєш, недок. і рідко Угнати (Вгнати), ужену, уженеш, док., розм.

1. переслідувати, гонитися.

  • Уганяти коло роботи, розм. — працювати з завзяттям.

2. перен. за ким. бігати, залицяючись.