Увергати (Ввергати), Аю, аєш, недок., Увергти (Ввергти) Гну, гнеш; мин. ч. Вверг, ввергнув, ла, ло; док., книжн., що.
1. із силою вкидати когось, щось куди-небудь, призводити кого-небудь до якогось стану.
2. втягати кого-, що-небудь у щось (у війну, важке становище і т. ін.).
— Увергатися (Ввергатися), Увергнутися (Ввергнутися), Ввергся (Увергся), Увергнутий (Ввергнутий), Увергання (Ввергання).
Увергати в інших словниках
| Увергати — Словник чужомовних слів і термінів |