Увага — Тлумачний словник української мови

Увага, и, ж.

1. зосередження, спрямованість органів чуття, думки, свідомості на кого-, що-небудь.

— з уваги на (до) кого, що — зважаючи на кого-, що-небудь, враховуючи щось;

— мати на увазі кого, що — думати про кого-, що-небудь, не вказуючи явно.

2. прихильне ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось.

3. примітка, зауваження, пояснення до тексту.

— а передні уваги — вступ.

— уважливий (вважливий), уважливість (вважливість), уважний, уважність, присл. уважно.