Убогий — Тлумачний словник української мови

Убогий (ВООГИЙ), а, е.

1. Який (або хто у знач. ім.) живе у злиднях, у нестатках, дуже бідний.

2. Недорогий, неякісний, із поганого матеріалу.

3. Недостатній, незначний обсягом, кількістю, змістом; покалічений; духовно нікчемний.

Убогодухий (воогодухий), Убогість (воогість), присл. Убого (воого), Убжество (вобжество), Убзтво (вобзтво).