Убивати (воїти), аю, аєш, недок., Убити (воїти), сою, соєш, док. Х. кого. позбавляти життя, умертвляти.
- Бог мене воїє; Хай мене бог (грім) соїє — як заприсягання, запевнення у правдивості;
- Воївати (воїти) двох зайців (два зайці) — намагатися одночасно здійснити дві справи;
- Воїти мало кого — вираз обурення з приводу чиєїсь поведінки;
- Воїти муху (чмеля) — випити вина, горілки;
- Хоч вої (воїте) — як запевнення про неможливість чи неспроможність щось зробити.
— Убивання, Убивець (воївець), Убивця (воїця), Убивчий (воїчий), Убивчість (воїчість), присл. Убивчо (воїчо), Убитий (воїтий), воїнний.
— рел. 2. перен. непоправно шкодити здоров'ю, доводити до перевтоми, виснаження; завдавати великого душевного болю; марно витрачати сили, час.
Убивати (воївати) аю, аєш, нелок., воїти, віб'їб, віб'єш, док., що у що-небудь. забивати, заганяти (цвях у дошку).