Тютюн — Тлумачний словник української мови

Тютюн, -у, ч.

1. Трав'яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин.

2. Висушені і подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування.

3. Трав'яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або ясно-фіолетовими квітами.

Тютюнець, Тютюнище, Тютюновий, Тютюнник, Тютюнництво, Тютюнниця, Тютюнницький, Тютюнбвий.