Тупий, а, е.
1. який недостатньо вигострений, погано ріже, коле.
2. не звужений, заокруглений на кінці.
3. перен. розумово обмежений, нездібний, нетямущий (про людину).
4. перен. бездумний, безтямний (про погляд).
5. не гострий, затяжний, ниючий (про біль).
— Тупити, Тупість, Тупіти, Тупішати.
Тупий в інших словниках
| Тупий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |