Трофей, ю, ч.
1. військове чи інше спорядження, захоплене у ворога під час війни.
2. перен. речова пам'ятка, пов'язана з перемогою, подвигом.
— Трофейний, Трофейник.
Трофей в інших словниках
| Трофей — Словник чужомовних слів і термінів |
| Трофей — Великий тлумачний словник сучасної української мови |