Трембі́та, -и, ж.; у зверт. -то. гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев'яної труби без вентилів і клапанів.
— трембі́тання, трембі́татор, трембі́тати, трембі́тка.
Трембіта в інших словниках
| Трембіта — Великий тлумачний словник сучасної української мови |