Трапеза — Тлумачний словник української мови

Трапеза, і, ж.

1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням; обід, вечеря за таким столом.

2. У монастирі — страва, їжа.

— трапезний, трапезник, трапезування, трапезувати.