Транс — Тлумачний словник української мови

Транс, у, ч.

1. форма психічного розладу, що характеризується автоматичністю дій і вчинків у стані потьмарення свідомості.

2. стан відчуженості, екстазу, ясновидіння тощо.

Транс- перша частина складних слів, що означає «крізь», «через», «за», «по інший бік», напр.: трансмісія, а не плантація і т. ін.