Трал — Тлумачний словник української мови

ТРАЛ, а, ч.

1. пристрій (буксований судном) для лову риби, гідрографічних досліджень, для вилову і т. ін.

2. пристрій для дослідження дна водними, її фауни і флори.

— тралення, тралити, тральовий, тральник.