Трава — Тлумачний словник української мови

Трава

Трава, й, ж.

1. рослина з однорічними м'якими пагінцями, які не дерев'яніють; зелений покрив землі з таких рослин.

2. лікарські рослини; напій, відвар, приготовлений з таких рослин

— Травина, Травиця, Травичка, Травний, Травник, Трав'яний.

Трава в інших словниках

Трава — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Трава — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31