Торф — Тлумачний словник української мови

Торф, у, ч.

Залишки рослин, збиті в суцільну масу, що зазнали органічних змін в умовах значної вологості й відсутності доступу повітря.

Торфище, Торфований, Торфовий, Торф'яний, Торф'яник.