Тмин — Тлумачний словник української мови

Тмин, у, ч.

1. трав'яниста багато- чи дворічна рослина родини зонтикових.

2. пахуче насіння цієї рослини, застосовуване в кулінарії, парфюмерії тощо.

— тминний.