Титан, а, ч.; у зверт. Титане.
1. У старогрецькій міфології — назва велетнів, що повстали проти богів Олімпу.
2. Людина, що відзначається неабиякою силою, талантом, розумом.
— Титанів, Титанічний, Титанічність.
Титан, -а, ч. Великий кип'ятильник (звичайно електричний) особливої конструкції.