Тиран — Тлумачний словник української мови

ТИРАН, а, ч.; у зверт. Тироне.

1. жорстокий правитель, дії якого грунтуються на свавіллі, на насильстві. Дбспот.

2. перен. жорестока людина, що зловживає своїм становищем, впливом, владою над ким-небудь. Мучитель.

Тиранити, Тиранів, Тиранізбваний, Тиранізувати, Тиранічний, Тиранія, Тиранство.