Тиньк, у, ч.
1. розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхні стін, стелі тощо.
2. затверділий шар такого розчину на стінах, стелі.
— Штукатурка.
— Тинькар, Тинькарський, Тинькований, Тинькування, Тинькувати.
Тиньк в інших словниках
| Тиньк — Великий тлумачний словник сучасної української мови |