Тигр — Тлумачний словник української мови

ТИГР, а, ч.; узверт. тигре.

1. великий хижий звір родини котячих жовтогарячого забарвлення з чорними смугами.

2. перен. про людину, що поведінкою, вдачею нагадує такого звіра.

— тигреня, тигриця, тигрів, тигровий, тигрячий.