Терпіти, плю, терпиш, недок
1. стійко, мовчки переносити фізичні й моральні страждання, прикрості; витримувати.
2. миритися з кимось, чимось неприємним.
3. ненавидіти, не зносити, відчувати неприязнь до когось або чогось.
— терпеливий, терпеливість, терпець, терпимий, терпимість, присл. терпимо; терпіння.