Терпуг — Тлумачний словник української мови

Терпуг, а, ч.

1. Сталевий брусок із насічкою, використовуваний для виточування металевих чи інших деталей.

2. Знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.

Терпуговий, Терпужок