Термін — Тлумачний словник української мови

Термін, у, ч.

1. Відрізок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь. — Строк.

2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чогось.

Терміновий, Терміновість, присл. Терміново.

ТЕРМІН2, а, ч. Слово або словосполучення, що означає чітко окреслене поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

— термінований, термінологія, термінування, термінувати.