Теза — Тлумачний словник української мови

Теза, -и, ж.

1. Одне з положень, одна з основних думок книги, статті, доповіді тощо, правильність яких треба довести.

2. У мн.: коротко сформульовані основні положення доповіді, лекції, статті тощо.

Тезовий, Тезувати, Тезований.