Тампон — Тлумачний словник української мови

Тампон, а, ч.

Шматочок стерильної марлі чи вати, що використовують для спинення кровотечі, увібрання гною, вкладаючи в рану або якусь порожнину організму.

Тампонація, Тампонувати, Тампончик.