Тактика — Тлумачний словник української мови

Тактика, и, ж.

1. Складовина військового мистецтва, що включає теорію і практику підготовки, організації та ведення бою; навчальний предмет із теорії та практики ведення бою.

2. У широкому значенні — сукупність прийомів і методів ведення боротьби для досягнення успіху.

3. перен. Способи, прийоми досягнення певної мети; лінія поведінки.

Тактичний, присл. Тактично.