Тавро — Тлумачний словник української мови

Тавро, а, с.

1. мітка, випечена на шкірі (рогах, копитах) тварини; мітка на тілі людини.

2. особливий знак на виробі, товарі, що вказує на їх виготовлювача чи власника.

Клеймо.

3. знаряддя, яким роблять таку мітку.

Таврований, Таврування, Таврувати.