Сідло, а, с.
1. упряж для їзди верхи — сидіння для вершника, яке прикріплюється на спині тварини; шкіряне сидіння велосипеда, мотоцикла тощо.
— сідланий, сідлання, сідлати, сідловина, сідлування, сідляр.
2. назва предмета, що служить для насадки, опори чого-небудь.