Суєта — Тлумачний словник української мови

Суєта, -и. ж.

1. те, що не становить справжньої цінності, що-небудь мізерне, неважливе.

Марність, дріб'язковість.

2. безладний рух, біганина, клопоти.

Метушня.

Суєтний, Суєтність, присл. Суєтно.