Сухии — Тлумачний словник української мови

СУХИЙ, -а, -е.

1. який не просякнутий водою, не мокрий, не сирий.

2. позбавлений вологості, сирості.

3. приготовлений висушуванням (про харчі); не рідкий.

4. худий, сухорлявий; виснажений.

5. перен. не-емоційний, неяскравий, невиразний; який не викликає особливого інтересу; нудний.

6. перен. позбавлений м'якості, різкий, тріскучий (про голос, звуки).

7. перен. про рахунок у спортивних змаганнях, коли учасник, програвши, не набрав жодного очка.

— сухість

— присл. Сухо

— сухуватий