Сусід — Тлумачний словник української мови

СУСІД, а, ч.; узверт. сусіде, СУСІДА, и, ч. і ж.; у зверт. сусідо.

1. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь.

2. Той, хто займає найближче місце, розташований поблизу і т. ін.

— сусідити, сусідка, сусідній, сусідство, сусідський.