Суперник, а, ч.; у зверт. супернику.
1. Той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.
2. перен. Той, хто має однакові якості, достоїнства, заслуги, права, можливості і т. ін. перед кимось.
— суперництво, суперниця, суперницький, суперничати.
Суперник в інших словниках
| Суперник — Словник чужомовних слів і термінів |
| Суперник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |