Суміщати — Тлумачний словник української мови

Суміщати, аю, аєш, недок., Сумістити, іщу, істиш, док.

1. поєднувати; сполучати; одночасно виконувати.

Сумісний, Сумісник, Сумісництво, Сумісницький, Сумісниця, присл. Сумісно.

2. накладаючи одну на одну, досягати збігу кожної точки, лінії, частини і т. ін.

— О Суміщання, Сумісник, Суміщення.