Суворий, а, е.
1. Який не має поблажливості, який ставить високі вимоги до чогось (про людину). — Неволаганний.
2. Несприятливий для життя, існування (про клімат, пори року і т. ін.).
3. Який не допускає жодних відхилень; якого треба точно дотримуватися, виконувати (про норми, графік, розпорядок і т. ін.).
— Суворість, Суворіти, присл. Суворо.
Суворий в інших словниках
| Суворий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |