Стугоніти — Тлумачний словник української мови

Стуго́ніти, ню, ниш, недок. утворювати стійкі глухі звуки із з виванням, гулом (про явища природи); видавати глухі ритмічні звуки (про механізми).
2 перен. силь битися, пульсувати (про серце).

Стугін, Стугоніння, Стугсливий, присл. Стугонливо; Стугтіння.