Стріха — Тлумачний словник української мови

Стріха, и, ж.

1. нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною будівлі.

2. перен. про волосся, що торчком звисає над лобом.

3. перен. приміщення для проживання.

— житло, оселя.

Стріхатий