Струна, -и, ж. у зверт. Струно
1. гнучка, пружна, туго натягнута нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, яка, коливаючись, створює звуки.
2. переважно особливість кого-, чого-небудь; риса людини, її властивість.
3. перен. туго натягнута мотузка, дріт, брус і т. ін.
— Струнний, Струночка.