Струм — Тлумачний словник української мови

Струм, у, ч.

1. Упорядкований рух електронів або іонів у провіднику.

2. Електрична енергія, електричний заряд, використовувані в народному господарстві, в побуті.

3. Вузький потік води або іншої рідини, сипкої речовини, світла, полум'я тощо.

Струменистий, присл. Струменисто; Струменіти