Строкатий — Тлумачний словник української мови

Строкатий, а, е.

1. забарвлений у різні кольори; з яскравими малюнками (про тканину); який має різнобарвне оперення (про птахів) — Пістрявий.

2. перен. який складається з різних елементів — Не однорідний, різноманітний.

Строкатість, присл. Строкато.