Стрекіт, коту, ч.
1. різкі, короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видаються деякими птахами, комахами, звірками.
2. перен. швидке, багатослівне безупинне говоріння.
— стрекотання, стрекотати, стрекотливий, стрекотнява.
Стрекіт в інших словниках
| Стрекіт — Великий тлумачний словник сучасної української мови |