Страх — Тлумачний словник української мови

Страх, у, ч.

Стан сильної тривоги, неспокою, душевного хвилювання перед загрозою небезпеки чи перед невідомістю.

Ббязнь.

Страхання, Страхати, Страхатися, Страхітливий, Страхітливість, присл. Страхітливо.