Столяр — Тлумачний словник української мови

Столяр, -а, ч.; у зверт. Столяре.

Робітник, фахівець, що займається подальшою після теслі обробкою дерева і виробів із нього.

— столярів, столярка, столярний, столярня, столярство, столярувати, столярчук.