СТИД, а й у, ч.
1. почуття ніяковіння, збентеження, незручності від своєї чи чужої поведінки, дій, вчинків і т. ін. • сором.
2. становище, поведінка і т. ін., що ганьблять кого-, що-небудь. • ганьба, безчестя.
— Стидити, Стидитися, Стидкий, присл. Стидно; Стидовисько, Стидб-више.